Нехай дарують радість Вам літа,
Душа сто
літ хай буде молодою,
Хай Вам
рясні колосяться жита,
Джерела
б’ють цілющою водою.
Хай
друзі щиро в Ваш заходять дім,
І буде
хліб й до хліба на столі!
Здоров’я
й щастя зичимо від душі!
Від щирого серця вітали ювіляра в бібліотеці вокальна група "Зіньківчаночка" піснею "Величальна". Повітав і ювіляра гарними словами голова сільської ради Кедись А.І..Дарували квіти та теплі слова кожен з учасників. За чашкою чаю виконували для ювілярові пісні : " Ой там на горі", " Біла криниця"," Многая літа" та багато інших пісень.
25 листопада було проведено годину пам'яті, присвячену жертвам голодомору 1932-1933 рр. біля меморіалу скорботи.
В ній взяли участь учні та вчителі історії Зіньківського НВК, а також працівники культури та жителі села.
Молоде покоління слухало розповіді Островського В.С., Рудницької Н.О. та Бех А.В. , коротко про свідчення очевидців тих років розповіла Биць В.В.
"Нам треба голосу Тараса, щоб була правда на землі."
Прочитати Шевченка та в котре підкреслити актуальність його слова для сьогодення. Вже стало традицією 9 березня проводити Шевченківські читання. Таким чином ми вшановуємо пам'ять про визначного українського письменника та художника.
Всі покоління згідні з тим, що його слово варто розуміти глибше. А для цього Кобзар має бути настільною книгою разом з святим письмом на столі кожного пересічного українця.
Тут мій батько виорав ріллю,
І посіяв в свіжу землю жито.
І мені врочисто заповів,
Жити тут до віку і любити.
Не попали батькові труди,
Звідси не поїду я нікуди,
Бо мені миліше над усе,
Рідний дім і рідні мої люди. П.І. Протичко
Знаною людиною в селі і в школі був вчитель музики, художній керівник, поет і композитор, заслужений працівник культури України Полікарп Іванович Протичко.
Автор книги "Не дивуйте добрі люди...", яку присвятив роду хліборобському, культурі і волі українській.
6 березня в с. Зіньків відбувся вечір - спогад приурочений пам'яті Полікарпа Івановича .
На вечір були запрошені рідні: донька Наталя, зять Володимир,брат Павло Іванович, внучка Олена, правнучки Аліна та Кіра, та його колеги по роботі.
У дні, коли вся Україна та весь світ вшановує пам'ять героїв небесної сотні, активістів Майдану, які поклали свої голови за наше майбутнє, за майбутнє України. У читальному залі бібліотеки відбулась виховна година: " Герої не вмирають". Всі присутні, зібрались у цій залі для того, щоб у глибокій шанобі і скорботі низько схилити свої голови перед пам'яттю Героїв Небесної сотні, пам'яттю людей різного віку, які загинули у мирний час.
Імена героїв - патріотів, назавжди закарбує історія бо герої не вмирають, вони житимуть в нашій пам'яті вічно.
Проблеми молоді непокоїли суспільство в усі часи. І тоді коли люди похилого віку були молодими і коли їх батька було по вісімнадцять,і вони тільки обирали, якою дорогою їм піти. Проблема молоді одна з основних, тому що, як не банально це звучить, за нею майбутнє. Але вік нинішній і вік минулий завжди будуть виступати у суперечність.
Дійсно, проблеми, які хвилюють сучасну молодь, різноманітні. Сьогодні молоді люди здаються на багато дорослішими . Але це означає також і те , що сьогоднішня молодь розумнішає і розуміє , що сподіватися, окрім як на себе, ні на кого. Зрозумівше це, хтось ступає на слизький шлях забуття,а хтось завзято, з усіх сил продовжує боротися. і ті хто продовжують боротися, справді заслуговують на повагу.